ДЗЬОБНУТИ
Значення дзьобнути це
ДЗЬО́БНУ́ТИ, дзьо́бне́ і рідко ДЗЮ́БНУ́ТИ, дзю́бне́, док. Однокр. до дзьо́ба́ти і дзю́ба́ти. Звільнив обережно Василь синицю, Та вона встигла його дзьобнути за палець (Коп., Як вони.., 1961, 116); Вражий півень, як живий — тільки не дзюбне! (Вовчок, VI, 1956, 293); * Образно. Коли Василько з Грицем добігли до городів, біля них у землю дзьобнуло зразу дві кулі (Панч, Гарні хлопці, 1959, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 269.
дзьобнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| jobnut | дзьобнути |
дзьобнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzobnuty | dz'obnuty | dz'obnuty |
дзьобнути Рід - дієслово, доконаний вид
дзьобнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзьобну | дзьобнемо |
| 2 особа | дзьобнеш | дзьобнете |
| 3 особа | дзьобне | дзьобнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дзьобнув | дзьобнули |
| Жіночий рід | дзьобнула | |
| Середній рід | дзьобнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзьобнімо | |
| 2 особа | дзьобни | дзьобніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | дзьобнувши |
дзьобнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |
дзьобнути в англійській розкладці - lpmj,yenb
Цитати української літератури з використанням слова дзьобнути
"тільки хтіла дзьобнути"Калинець Ігор Миронович - Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки
"Він дивиться на життя, як півень на тік: можна дзьобнути зернинку на дурничку — добре"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир