ДЗИНЧАННЯ
Значення дзинчання це
ДЗИНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 267.
дзинчання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bounce | дребезга |
дзинчання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzynchannia | dzynchannia | dzynchannya |
дзинчання Рід - іменник, середній рід, неістота
дзинчання Словоформи слова
| Називний | дзинчання | дзинчання |
| Родовий | дзинчання | дзинчань |
| Давальний | дзинчанню | дзинчанням |
| Знахідний | дзинчання | дзинчання |
| Орудний | дзинчанням | дзинчаннями |
| Місцевий | на/у дзинчанні | на/у дзинчаннях |
| Кличний | дзинчання | дзинчання |
дзинчання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |