ДЗЕЛЕНЧАТИ
Значення дзеленчати це
ДЗЕЛЕНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Видавати дзвінкі звуки (про дзвоник, скляні і т. ін. предмети); дзвонити, дзвеніти. Дзеленчить довго й тоненько дзвоник (Вас., І, 1959, 210); Від міцного кроку дзеленчить скло (Донч., І, 1956, 390); На вулиці радісно дзеленчали трамваї (Козл., Весн. шум, 1952, 18); // перен. Те саме, що дзижча́ти. А мухи дзеленчать, і в’ються, і чорніють (Рильський, І, 1956, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 266.
дзеленчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| call | звонить |
дзеленчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzelenchaty | dzelenchaty | dzelenchaty |
дзеленчати Рід - дієслово, недоконаний вид
дзеленчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзеленчу | дзеленчимо |
| 2 особа | дзеленчиш | дзеленчите |
| 3 особа | дзеленчить | дзеленчать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзеленчатиму | дзеленчатимемо |
| 2 особа | дзеленчатимеш | дзеленчатимете |
| 3 особа | дзеленчатиме | дзеленчатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дзеленчав | дзеленчали |
| Жіночий рід | дзеленчала | |
| Середній рід | дзеленчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзеленчімо | |
| 2 особа | дзеленчи | дзеленчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дзеленчачи | |
| Минулий час | дзеленчавши |
дзеленчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |