ДЗВІНКО
Значення дзвінко це
ДЗВІ́НКО. Присл. до дзвінки́й. Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка (Коцюб., І, 1955, 343); Десь Чорногорівка позаду, село де ми жили тоді, де жайворон співає дзвінко над перехрестями доріг (Сос., II, 1958, 363); Вдалині дзвінко заклепали підкови, і незабаром на рослих лиснючих конях вилетіло чотири вершники (Стельмах, II, 1962, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 264.
дзвінко Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| loudly | звонко |
дзвінко Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzvinko | dzvinko | dzvinko |
дзвінко Рід - прислівник,іменник, жіночий рід, неістота
дзвінко Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |
дзвінко в англійській розкладці - lpdsyrj
Цитати української літератури з використанням слова дзвінко
"Вона дзвінко сміялася, лагідно дивлячись на мене своїми променисто-карими очима"Нестайко Всеволод Зіновійович - Чарівні окуляри
"Тоді Же починає перша, і так дзвінко, що на тротуарах зупиняються."Хвильовий Микола - Чумаківська комуна
"Коли вона з вузликом у руках вийшла з-за куліс і натурально, по-хлопчачому дзвінко й задерикувато прозвучало її запитання: «Діду Устиме, кудою тут на війну пройти?» — Юра полегшено зітхнув"Бажан Микола Платонович - Майстер залізної троянди
"в чорну пітьму дзвінко полетіли"Бобинський Василь Петрович - Стріла
"Побачивши Грицуня, вся зашарілась і так дзвінко засміялась до прикажчика, що аж управляющий повернув до неї своє похмуре товсте лице з жовтим зів’ялим носом."Винниченко Володимир Кирилович - Кузь та Грицунь
"А другий голос дзвінко одкликався:"Хвильовий Микола - Синій листопад
"Кроки людей лунають дзвінко, самотньо у височенних колодязях вулиць — тут панує понура, врочиста тиша"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Вона не вспіла подати йому руку, як він уже був коло неї, обхопив її кругом стану і, притисши до себе, дзвінко поцілував."Мирний Панас - Голодна воля
"Хутко, дзвінко й весело потяг Яків ніж об мусан, і дав хлопчикові.—На, тримай, подаси, як я крикну"Багряний Іван Павлович - Рука
"Вони реготались, мов діти: вона — тонко і дзвінко, як молода дівчина, він — грубше, передчасним баском двадцятилітнього парубка."Коцюбинський Михайло Михайлович - Дорогою ціною