ДЗВІНКИЙ
Значення дзвінкий це
ДЗВІНКИ́Й, а́, е́. Який голосно і чітко звучить. Потім знов те дзвінке, голосне щебетання [соловейка] заглушають ще голосніші співи челяді (Л. Укр., III, 1952, 478); Та ось за рогом голосно заспівав баян, почувся дзвінкий дівочий сміх (Кучер, Чорноморці, 1956, 46); // Здатний голосно, чітко звучати, дзвеніти. Везли в Каховку свої знамениті вироби: дзвінкий та яскравий посуд (Гончар, Таврія.., 1957, 18); Нагострили сокири дзвінкими, — То ж і бритва не завжди така! (Рильський, І, 1960, 316).
∆ Дзвінкі́ гро́ші (моне́ти) — металеві гроші. Потім тихцем збував [Січкар] торговцям хліб.. тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 35); Дзвінки́й при́голосний, лінгв. — приголосний, який вимовляється з участю голосу, напр. б, г, д, з. Дзвінкі приголосні літературної мови (на відміну від галицьких ..та деяких інших говірок) .. вимовляються виразно, ясно (Курс сучасної укр. літ. мови, 1,1951, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 264.
Дзвінки́й, а́, е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 377.
дзвінкий Синоніми слова
(який високо і дзвінко звучить) дзвенячий, звучний, (ніжно) сріблистий, кришталевий
дзвінкий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ringing | звонкий |
дзвінкий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzvinkyi | dzvinkyi | dzvinkyy |
дзвінкий Рід - прикметник
дзвінкий Словоформи слова
| Називний | дзвінкий | дзвінка | дзвінке | дзвінкі |
| Родовий | дзвінкого | дзвінкої | дзвінкого | дзвінких |
| Давальний | дзвінкому | дзвінкій | дзвінкому | дзвінким |
| Знахідний | дзвінкий, дзвінкого | дзвінку | дзвінке | дзвінкі, дзвінких |
| Орудний | дзвінким | дзвінкою | дзвінким | дзвінкими |
| Місцевий | на/у дзвінкому, дзвінкім | на/у дзвінкій | на/у дзвінкому, дзвінкім | на/у дзвінких |
дзвінкий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 2 | 6 |
дзвінкий в англійській розкладці - lpdsyrbq
Цитати української літератури з використанням слова дзвінкий
"Молотка дзвінкий удар!"Хвильовий Микола - Що нам морок
"Чути, як під голосні зауваги безпритульників відкриваються дверцята… Виводять людей… І тут голосний, дзвінкий дитячий крик пронизує повітря: ."Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"А її й далі трощив високий, дзвінкий з радості, голос:"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"— Нема кудою злізти, бо скеля крута, як стіна! Крикнув Карпо і почув, що його голос зовсім змінився: став дзвінкий, рівний, голосний"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Запорожці
"— Ха-ха-ха! — раптом виривається у Гликерії з грудей злісний, дзвінкий від цеї злості сміх."Винниченко Володимир Кирилович - Контрасти
"Але на четвертий день уранці ми раптом за нашими спинами почули гуркіт величезної гарби, а в гуркоті дзвінкий сміх і крики"Винниченко Володимир Кирилович - Кузь та Грицунь
"І задзвонив десь над Іванихою Галайдихою чи біля неї дзвінкий молодечий сміх, а від того сміху почала вона важчати"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Чистий, дзвінкий голос"Бережний Василь Павлович - Віра-Віруня
"— Нема, мамо… Таже вчора поїли… — розтявся дзвінкий, але сумний-пресумний голос."Коцюбинський Михайло Михайлович - Ціпов’яз
"— Ей! Товариші! — враз чується чийсь дужий, дзвінкий голос із передніх рядів валки"Винниченко Володимир Кирилович - На пристані