ДЗВЯКНУТИ
Значення дзвякнути це
ДЗВЯ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до дзвя́кати. От уже й сонечко сходить… дзвякнув дзвінок… (Вовчок, І, 1955, 33); Двері знову не піддалися, лиш засув, який вільно ходив у пазах, дзвякнув (Коз., Сальвія, 1956, 77); *0бразно. Музиканти на хорах уже настроювали інструменти, щоб дзвякнути краков’як (Донч., III, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 265.
дзвякнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dspakote | дзвякнути |
дзвякнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dzviaknuty | dzviaknuty | dzvyaknuty |
дзвякнути Рід - дієслово, доконаний вид
дзвякнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзвякну | дзвякнемо |
| 2 особа | дзвякнеш | дзвякнете |
| 3 особа | дзвякне | дзвякнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дзвякнув | дзвякнули |
| Жіночий рід | дзвякнула | |
| Середній рід | дзвякнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дзвякнімо | |
| 2 особа | дзвякни | дзвякніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | дзвякнувши |
дзвякнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |