ДЗВЯКАТИ
Значення дзвякати це
ДЗВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати короткі дзвінкі звуки при ударі (по металевих або скляних предметах). Тут на рундуці гроші в долоні лічив [хазяїн], дзвякаючи (Вовчок, 1, 1955, 119); Над ким ті сурми плакали? Чого тарілки дзвякали? (Тич., II, 1957, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 265.
Дзвя́кати, каю, каєш, одн. в. дзвя́кнути, ну, неш, гл.
1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52.
2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай.
3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 378.
дзвякати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
zvakati | дзвякати |
дзвякати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
dzviakaty | dzviakaty | dzvyakaty |
дзвякати Рід - дієслово, недоконаний вид
дзвякати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзвякаю | дзвякаємо |
2 особа | дзвякаєш | дзвякаєте |
3 особа | дзвякає | дзвякають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзвякатиму | дзвякатимемо |
2 особа | дзвякатимеш | дзвякатимете |
3 особа | дзвякатиме | дзвякатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дзвякав | дзвякали |
Жіночий рід | дзвякала | |
Середній рід | дзвякало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзвякаймо | |
2 особа | дзвякай | дзвякайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дзвякаючи | |
Минулий час | дзвякавши |
дзвякати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |