ДЗВЕНЯЧИЙ

Значення дзвенячий це

ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дзвені́ти 1. Пливуть і тануть передзвони, — Байдужі до житейських справ… Дзвенячим містом, Авіньйоне, Іще Рабле тебе назвав (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 85); Просто на тебе падає з дзвенючим пронизливим свистом металевий хижак (Гончар, Людина.., 1960, 89); Мов зливки золота із срібних лопат дзвінких раптом за спиною Котовського сипнув хто в потоки! Це його хлопці, горді за нього, ..сміхом дзвенючим сипонули..! (Тич., І, 1957, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 264.

Дзвеня́чий, а, е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 377.

дзвенячий Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
callerзвонящий

дзвенячий Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dzveniachyidzveniachyidzvenyachyy

дзвенячий Рід - прикметник

дзвенячий Словоформи слова

Називнийдзвенячийдзвенячадзвенячедзвенячі
Родовийдзвенячогодзвенячоїдзвенячогодзвенячих
Давальнийдзвенячомудзвенячійдзвенячомудзвенячим
Знахіднийдзвенячий, дзвенячогодзвенячудзвенячедзвенячі, дзвенячих
Оруднийдзвенячимдзвенячоюдзвенячимдзвенячими
Місцевийна/у дзвенячому, дзвенячімна/у дзвенячійна/у дзвенячому, дзвенячімна/у дзвенячих

дзвенячий Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
936

дзвенячий в англійській розкладці - lpdtyzxbq

Цитати української літератури з використанням слова дзвенячий

"Старий Якименко оженив сина та таку-то вже невісточку собі взяв, що й не сказати! Білолиця, гарна й весела, а прудка, як зайчик; і в хаті й на дворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і сміється, аж геть чутно її голосок дзвенячий"Вовчок Марко - Горпина

"— Ви мертві! — проказав дзвенячий голосок"Шевчук Валерiй - Дiм на горi