ДЕФІЛЮВАТИ
Значення дефілювати це
ДЕФІЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., книжн. Урочисто проходити (на параді, демонстрації і т. ін.). На відкриття пам’ятника.. мають прибути ветерани нової, другої війни, щоб дефілювати перед пам’ятником і трибуною (Скл., Карпати, II, 1954, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 259.
дефілювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to defile | дефилировать |
дефілювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| defiliuvaty | defiliuvaty | defilyuvaty |
дефілювати Рід - дієслово, недоконаний вид
дефілювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дефілюю | дефілюємо |
| 2 особа | дефілюєш | дефілюєте |
| 3 особа | дефілює | дефілюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дефілюватиму | дефілюватимемо |
| 2 особа | дефілюватимеш | дефілюватимете |
| 3 особа | дефілюватиме | дефілюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дефілював | дефілювали |
| Жіночий рід | дефілювала | |
| Середній рід | дефілювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дефілюймо | |
| 2 особа | дефілюй | дефілюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дефілюючи | |
| Минулий час | дефілювавши |
дефілювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |