ДЕСАНТНИК

Значення десантник це

ДЕСА́НТНИК, а, ч. Боєць десантної групи, учасник десанту. Серед десантників з’явилися перші поранені (Ю. Янов., II, 1958, 389); // Військовослужбовець десантних військ. Триста товаришів стояли тут у залі пліч-о-пліч, триста танкістів, артилеристів, десантників (Довж., І, 1958, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 255.

десантник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
paratrooperдесантник

десантник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
desantnykdesantnykdesantnyk

десантник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

десантник Словоформи слова

Називнийдесантникдесантники
Родовийдесантникадесантників
Давальнийдесантникові, десантникудесантникам
Знахіднийдесантникадесантників
Оруднийдесантникомдесантниками
Місцевийна/у десантнику, десантниковіна/у десантниках
Кличнийдесантникудесантники

десантник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
936

десантник в англійській розкладці - ltcfynybr

Цитати української літератури з використанням слова десантник

"За його спиною стояв двометровий десантник зі складаним автоматом у руках."Андрухович Юрій Ігорович - Рекреації

"Десантник присўв й обережно поводив рукою над плесом"Радутный Радий - Люди та зорi