ДЕРЖКИЙ
Значення держкий це
ДЕРЖКИ́Й, а́, е́, рідко. Який добре держиться (у 1, 2 знач.). Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить (Сл. Гр.); // В’язкий. Глина держка, добра для муру (Сл. Гр.).
◊ Держки́й на язи́к — який не розголошує таємниць. [Микита:] Тобі не скажу, ти не держка на язик (Сам., II, 1958, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 251.
Держки́й, а́, е́.
1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. Міусск. окр.
2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить. Харьк. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 371.
держкий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Derici | держкий |
держкий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| derzhkyi | derzhkyi | derzhkyy |
держкий Рід - прикметник
держкий Словоформи слова
| Називний | держкий | держка | держке | держкі |
| Родовий | держкого | держкої | держкого | держких |
| Давальний | держкому | держкій | держкому | держким |
| Знахідний | держкий, держкого | держку | держке | держкі, держких |
| Орудний | держким | держкою | держким | держкими |
| Місцевий | на/у держкому, держкім | на/у держкій | на/у держкому, держкім | на/у держких |
держкий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |