ДЕРЖАВНИК
Значення державник це
Держа́вник, ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 370.
державник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| statesman | государственник |
державник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| derzhavnyk | derzhavnyk | derzhavnyk |
державник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
державник Словоформи слова
| Називний | державник | державники |
| Родовий | державника | державників |
| Давальний | державникові, державнику | державникам |
| Знахідний | державника | державників |
| Орудний | державником | державниками |
| Місцевий | на/у державнику, державникові | на/у державниках |
| Кличний | державнику | державники |
державник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |
державник в англійській розкладці - lth;fdybr
Цитати української літератури з використанням слова державник
"Д[обродій] Пипін, дивлючись через свої окуляри, як державник та ще й великоруський, перемішав докупи тезиси: школа, язик, і язик літературний український, наука й література, і замість тезиса "література" поставив тезиси: школа, наука та язик"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною