ДЕРЕНЧАТИ
Значення деренчати це
ДЕРЕНЧА́ТИ, чи́ть, недок. Видавати уривчасті дрижачі звуки. Маланка.. бухика по хаті, аж шибки деренчать (Коцюб., II, 1955, 32); Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули (Донч., IV, 1957, 71); // перен. Звучати уривчасто; дрижати (перев. про голос). Простуджений його голос деренчав, мов тріснута посудина (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 248.
Деренча́ти, чу́, чи́ш, гл.
1) Дребезжать. Г. Барв. 26.
2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 369.
деренчати Синоніми слова
(видавати звук від тремтіння чогось) дирчати, деркотати, диркати
деренчати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rattle | дребезжать |
деренчати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
derenchaty | derenchaty | derenchaty |
деренчати Рід - дієслово, недоконаний вид
деренчати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | деренчу | деренчимо |
2 особа | деренчиш | деренчите |
3 особа | деренчить | деренчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | деренчатиму | деренчатимемо |
2 особа | деренчатимеш | деренчатимете |
3 особа | деренчатиме | деренчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | деренчав | деренчали |
Жіночий рід | деренчала | |
Середній рід | деренчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | деренчімо | |
2 особа | деренчи | деренчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | деренчачи | |
Минулий час | деренчавши |
деренчати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
деренчати в англійській розкладці - lthtyxfnb
Цитати української літератури з використанням слова деренчати
"Йому видно лише спини і вуха коней, що спочатку йдуть хода, потім батько торкає їх злегка батіжком, зади коней починають танцювати, колеса воза починають вертітися швидше, драбини воза починають глухо деренчати."Самчук Улас Олексійович - Волинь