ДЕМИД

"Коли Демид тесав дерево на Курінь, то перед тим, як сісти перепочити, розгинав спину, брався руками за поперек і казав:"Тютюнник Григір Михайлович - Степова казка

"— А, Демид! — перепинив Корецький"Грінченко Борис Дмитрович - Брат на брата

"— Еге! Отакий і мій Демид"Довженко Олександр Петрович - Ніч перед боєм

"Ба й справді, може ж людина заблудитися в цих очеретах? Ого, ще й як! Або, може, минулого літа тут і справді був якийсь Демид, а Василь Байлемів поселився лише цієї весни…"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки

"— А, посіпаки! Потяглися, щоб вам добра не було! — закричав раптом старий Демид Запорожець, побачивши, як проходила повз нього велика група військовополонених оточенців"Довженко Олександр Петрович - Україна в огні

"Вони лежали на печі, Демид і Тетяна Орлюки, і хоч були вони в чоботях і кожухах, їм було холодно"Довженко Олександр Петрович - Повість полум'яних літ

"Безмежним жалем і смутком віє від того місця в кіноповісті «Повість полум’яних літ», де Демид і Тетяна Орлюки лежать у холодну зимову ніч на печі спаленої ворогами хати, лежать, дожидаючи неминучого кінця"Рильський Максим Тадейович - Олександр Довженко

"Кіндрат, Сергій, Антін, навіть Демид"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"Чабан лівої руки Демид, контужений з війни і відтоді глухуватий, лупає очима, щось хоче спитати."Гончар Олесь Терентійович - Тронка