ДЕКОРАТИВНІСТЬ

ДЕКОРАТИ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. декорати́вний 2; мальовничість. Утворений червоною ниткою зигзаг надає зубцям рельєфності й декоративності (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 37); Завдяки своїм листям і плодам, що мають червоний колір, дерево [яблуня Недзвецького ] не втрачає декоративності протягом усього літа (Озелен. колг. села, 1955, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 235.