ДЕВ'ЯТКА

ДЕВ’Я́ТКА, и, ж.

1. Назва цифри і числа 9; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 9 (трамвая, автобуса і т. ів.); // розм. Кількість із дев’яти одиниць. — Дев’ятка! — доповів спостерігач. Лейтенант перезарядив гвинтівку. Перші два патрони, виявилося, були учбовими. Третій — бойовий. Куля поцілила в центр мішені (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 48); Повітряні машини проходять чітким строєм дев’яток (Літ. газ., 31.VII 1952, 1).

2. Гральна карта з дев’ятьма вічками.

3. Азартна гра в карти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 229.

Дев’я́тка, ки, ж.

1) Полотно въ девять пасмъ.

2) Девятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463.

3) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш. помѣщается во всѣ стороны девять ячей. Вас. 187.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 365.