ДЕВ'ЯТИЙ

ДЕВ’Я́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника де́в’ять. Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в которім місці (Номис, 1864, № 6623); Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць,.. Уже й дев’ятий настає (Шевч., II, 1953, 81).

◊ Дев’я́тий вал: а) наймогутніша і найгрізніша хвиля в морі або океані під час бурі (від міфологічного уявлення про дев’ять як священне число). Здавалось, налетів дев’ятий вал і прокотився бурею по морі (Л. Укр., і, 1951, 184); Хай здіймається дев’ятий вал на морі, Нам шляхи покажуть маяки (Забашта, Квіт.., 1960, 147); б) символ грізної небезпеки або найвищого піднесення чого-небудь. Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша.. Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне шукали б у ньому дев’ятого валу (Л. Укр., 1, 1951, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 229.

Дев’я́тий, а, е. Девятый. Темрява сталася до години дев’ятої. Єв. Л. ХХIII. 44.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 365.