ДЕБРІ
Значення дебрі це
ДЕ́БРІ, ів, мн. Зарослі густим непрохідним лісом, чагарником і т. ін. місця. Як він любить оцю річку, зелені довкола луки, несходимі дебрі карпатських лісів, гори! (Кол., Терен.., 1959, 41); // Глуха, малоприступна, дика місцевість. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! (Шевч., І, 1951, 395); * Образно. [Жінка:] Приїхали [до Канади], ні слова не розуміли.. Пішли в ці дебрі, далеко від людей (Ірчан, II, 1958, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 228.
дебрі Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the jungle | дебри |
дебрі Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| debri | debri | debri |
дебрі Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота
дебрі Словоформи слова
| Називний | дебр | дебрі |
| Родовий | дебрі | дебрей |
| Давальний | дебрі | дебрам |
| Знахідний | дебр | дебрі |
| Орудний | дебрю | дебрами |
| Місцевий | на/у дебрі | на/у дебрах |
| Кличний | дебре | дебрі |
дебрі Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
дебрі в англійській розкладці - lt,hs
Цитати української літератури з використанням слова дебрі
"Що ж се за крутії дебрі,"Франко Іван Якович - Іван Вишенський
"Стадо диків рохкало десь у дебрі, холодячися в студенім намулі."Франко Іван Якович - Захар Беркут
"Далі до дебрі кусень поля під молодий садок відрізав"Самчук Улас Олексійович - Марія
"І там були піски і були дебрі, не було, правда, такого великого й дивного города, але й хрестів отих не було, що міняться то золотом, то чорнотою такою, що аж серце холоне"Загребельний Павло Архипович - Диво
"В степи і дебрі рознесли!"Шевченко Тарас Григорович - XII. «Чи ми ще зійдемося знову?»
"Видно під сосниною велику заграву багаття, і густий тяжкий хвіст диму довжелезною летючою вуаллю простягнувся геть далеко над лугом, сягаючи аж до лебедського порубу і зникаючи десь там у Михалковій дебрі"Самчук Улас Олексійович - Волинь