ДВОРІЧНИК
Значення дворічник це
ДВОРІЧ́НИК, а, ч. Рослина, яка цвіте і відмирає на другий рік життя. Найближчою до озимих і зимуючих бур’янів є підгрупа дворічників, що плодоносять один раз в житті (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 225.
дворічник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| biennial | двулетник |
дворічник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dvorichnyk | dvorichnyk | dvorichnyk |
дворічник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
дворічник Словоформи слова
| Називний | дворічник | дворічники |
| Родовий | дворічника | дворічників |
| Давальний | дворічникові, дворічнику | дворічникам |
| Знахідний | дворічник | дворічники |
| Орудний | дворічником | дворічниками |
| Місцевий | на/у дворічнику | на/у дворічниках |
| Кличний | дворічнику | дворічники |
дворічник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |