ДВОБІЙНИК
Значення двобійник це
ДВОБІ́ЙНИК, а, ч. Учасник двобою (у 1 знач.). Уклонившись двобійникам, Філіпп, не мовлячи й слова, простяг владиці.. рембрандтівський образок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 255); Плащі двобійники зняли І пістолети підняли (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 220.
двобійник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| dobeneck | двобійник |
двобійник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dvobiinyk | dvobiinyk | dvobiynyk |
двобійник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
двобійник Словоформи слова
| Називний | двобійник | двобійники |
| Родовий | двобійника | двобійників |
| Давальний | двобійникові, двобійнику | двобійникам |
| Знахідний | двобійника | двобійників |
| Орудний | двобійником | двобійниками |
| Місцевий | на/у двобійнику, двобійникові | на/у двобійниках |
| Кличний | двобійнику | двобійники |
двобійник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |