ДАРУВАТИСЯ

ДАРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до дарува́ти. В добувній промисловості, напр. у гірництві і т. п., сировина не є складовою частиною авансованого капіталу. Тут предмет праці не є продуктом попередньої праці, але дарується безкоштовно природою (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 603); * Образно. Що вчора мірою було — Півміри стало нині, Немов щодня нове крило Дарується людині (Рильський, І, 1956, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 213.

Дарува́тися, ру́юся, ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 359.