ДАРМОЇДСТВО

ДАРМОЇ́ДСТВО, а, с., зневажл. Проживання на чужий кошт, чужою працею; неробство. [Агафія:] Івась приходить та й каже: — Тату, досить того дармоїдства, я хочу вчитися шевства, хочу бути шевцем (Фр., IX, 1952, 365); Серед деякої частини громадян ще мають місце факти дармоїдства, рвацтва (Наука.., 9, 1957, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 212.

Дармої́дство, ва, с.

1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. К. Дз. 40.

2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо. К. Псал. 82.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 358.