ДАВИТИСЯ

Значення давитися це

ДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. давляться; недок. 1. чим і без додатка. Забивати собі горло великим шматком їжі. Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); * Образно. А «ненажера» [молотарка] тим часом не тільки не давилася, а ще більше.. дерла свого рота (Мирний, IV, 1955, 248); // Задихатися, душитися (від приступу кашлю, сліз і т. ін.). Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Янов., І, 1958, 451); Дівчина, давлячись плачем, знаходить своїми шорсткими.. долонями парубочі пальці і довірливо нахиляється до них (Стельмах, Хліб.., 1959, 128).

2. перен. Їсти що-небудь малопоживне, одноманітне. І на сей раз кріпаки, укриваючись латами та давлячись гірким хлібом з остюками, ждали [волі]… (Мирний, IV, 1955, 214); — А що б же .. ходив би [Матюха] обшарпаний, ячниками б давився та по-свинячому жив, як вони?! (Головко, II, 1957, 48); — Книжки купують [бідняки], а самі картоплею давляться (Багмут, Опов., 1959, 6).

3. розм. Позбавляти себе життя удушенням. [Петро:] Такі мене гіркі думки взяли, така несамовита туга облягла мою душу — хоч давися! хоч топися! (Мирний, V, 1955, 182); // тільки наказ. сп., вульг. Уживається як лайливе побажання. — Не дивись, а то з’іси. Ось на, давись! (Дає [божевільна] дулі і співає) (Шевч., II, 1953, 99); — Пан дав по два сороківці за день орання. — Нехай давиться ними! Не діжде! Не підемо! (Фр., VIII, 1952, 10); — Дались тобі ті п’ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки. — Не подавлюся, давися ти, як залишив їх у себе (Стельмах, І, 1962, 11).

4. тільки недок. Пас. до дави́ти 4-6. З пальця меду не добудешся,.. не давиться (Номис, 1864, № 5254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 204.

Дави́тися, влю́ся, вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Кв. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись. Стор. І. 24.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 355.

давитися Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
chokeдавиться

давитися Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
davytysiadavytysiadavytysya

давитися Рід - дієслово, недоконаний вид,дієслово, недоконаний вид

давитися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадавлюсядавимося
2 особадавишсядавитеся
3 особадавитьсядавляться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особадавитимусядавитимемося
2 особадавитимешсядавитиметеся
3 особадавитиметьсядавитимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий ріддавивсядавилися
Жіночий ріддавилася
Середній ріддавилося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа давімося
2 особадависядавіться
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часдавлячись
Минулий часдавившись

давитися Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

давитися в англійській розкладці - lfdbnbcz

Цитати української літератури з використанням слова давитися

"Свенельд полишив мене тільки на час — поки на Деревній землі вляглося, а тоді зздову почав давитися, як кіт на мишу"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"Довелося знову брати ложку й давитися юшкою"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак

"Мати жовті зуби… Давитися димом… Смердячий рот… Розпатлане волосся, — казав я"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі

"Півтарілки я ще сяк-так виїв, а далі почав давитися"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Пiвтарiлки я ще сяк-так виїв, а далi почав давитися"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"Пiвтарiлки я ще сяк-так виїв, а далi почав давитися"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)