ДАВАТИСЯ

ДАВА́ТИСЯ, даю́ся, дає́шся; мин. ч. дава́вся, дава́лася, лося; наказ. сп. дава́йся; недок., ДА́ТИСЯ, да́мся, даси́ся, да́сться; дамо́ся, дасте́ся, даду́ться; мин. ч. да́вся, дала́ся, ло́ся; наказ. сп. да́йся; док.

1. звичайно із запереч., розм. Дозволяти зробити що-небудь з собою. — Так, батьку, покажем, — гукає загін, — До рук не дамося живими! (Стар., Поет. тв., 1958, 225); Коні запінились, а не даються випередити (Коцюб., І, 1955, 189); — Хоч би не спіймали того доброго міського чоловіка.. Тільки ні, то такий, що спроста в руки не дасться (Цюпа, Назустріч.., 1958, 206); // перен. Піддаватися впливові, дії чого-небудь. [Долорес:] І ти не думай, що я б йому далася на підмову (Л. Укр., III, 1952, 335);

Нам час не датися на глум: Здіймуться дружні хлопські руки, І просвітліє хлопський ум! (Пісні та романси.., ІІ, 1956, 187).

◊ Дава́тися (да́тися) взнаки́ (в тямки́, у тямку́, у по́мки і т. ін.) — давати себе знати, відчути; залишати про себе пам’ять чим-небудь прикрим, неприємним. Ну, вже таки Далась взнаки Мені та Галка Біла! Мов чиряки на печінки, От так притьмом і сіла! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 158); Микола згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки (Панч, В дорозі, 1959, 198); Страшно далася в тямку Шимкові та зима (Фр., II, 1950, 139); Дався той день у помки Кирилові Івановичові [Івановичу]: і досі він його без того, щоб не заскреготати зубами, згадати не може (Мирний, 1,1954,151); Дава́тися (да́тися) зна́ти — те саме, що Да́ти себе́ зна́ти (див. дава́ти). От ще сонечко не вмилось, А царівна вже й схопилась.. Так дається горе знать (Манж., Тв., 1955, 197); Страшний він [Дніпро] у чорну бурю… Це добре далося знати в дні громадянської війни (Рильський, III, 1956, 26).

2. (1 і 2 ос. не вживаються) кому. Виявлятися яким-небудь для здійснення, подолання, переборення. [Валент:] Звісно, по-жіночому вона невтримливо а тобою говорила, та їй далась нелегко та розмова (Л. Укр., III, 1952, 287); Вантажник Григорій трохи заїкувався, коли говорив: йому трудно давалася літера «а» (Смолич, V, 1959, 34); Перемога басмачам далася дешево (Ле, Міжгір’я, 1953, 367); // Бути легким, приступним для розуміння, засвоєння і т. ін. [Галя:] Не всякому, папочко, та наука дається. Інший бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Мирний, II, 1954,134); Набуде Марко досвіду, тоді і наука дасться йому, досягне свого, до чого душа лежить (Горд., І, 1959, 355).

3. (1 і 2 ос. не вживаються), тільки док., мин. ч., кому. Стати предметом особливої уваги, інтересу. — Та що там за Василь тобі дався? — каже Маруся (Кв.-Осн., II, 1956, 34); — Дались тобі ті п’ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки (Стельмах, І, 1962, 11).

4. тільки недок. Пас. до давати 1-3, 6, 9. [Левіт:] Берегти святині. Щоб жертов [жертв] не давалось поза храмом (Л. Укр., II, 1951, 159); У статті.. дається також характеристика основних методів дослідження внутрішнього мовлення (Рад. психол. наука.., 1958, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 203.

Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл.

1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Морд. Ох, не даймося, панове молодці, ми…. у неволю. ЗОЮР. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. Чуб. V. 3.

2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. Ном. № 3840.

3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Шевч. 27. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. Н. Вол. у.

4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Ном. № 414. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Мет. 394. Дамся ж я їм у знаки! Стор. МПр. 99.

5) — на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я…. такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. Федьк. Пов.

6) — в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. Шевч.

7) — на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Г. Барв. 218. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Г. Барв. 422.

8) — у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. ЗОЮР. II. 52.

9) — на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 354.