ГІЛЛЯ
Значення гілля це
ГІ́ЛЛЯ́, гі́лля́, с. Збірн. до гілля́. — Ой, вишеньки-черешеньки, Червонії, спілі, Чого ж бо ви так високо Виросли на гіллі! (Л. Укр., І, 1951, 62); Гілля вишень і бузку звисало просто до кімнати (Смолич, II, 1958, 7); * У порівн. А любов цвіте Юна, пишная, Мов гілля густе В клена з вишнею (Воронько, Тепло.., 1959, 155).
ГІЛЛЯ́, і́, ж. Боковий відросток від стовбура дерева або чагарника, який розгалужується на менші відростки — гілки, віти. — Загинув ти, — взяла своє недоля, — Мов одірвалась вітка від гіллі (Граб., І, 1959, 144); Дрімав садок у блакитній імлі… Ку-ку! — десь зозуля кує на гіллі (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 7).
◊ [3] одно́ї гіллі́ я́годи — одного походження, однакові. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (Фр., VII, 1951, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 69.
I. Гілля, лі, ж. = Гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. Гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Грин. III. 484. Ото гілляченьки із її рученьки. Рудан. І. 35. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками. Чуб. ІІІ. 299.
II. Гілля, ля, с. соб. Вѣтви. Ой вітер не віє, гілля не колише. Мет. 244. Ой дуб на березу гіллям похилився. Н. п. Ум. Гіллячко. Дубок і опустив гіллячко. Грин. І. 148.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 285.
гілля Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| branches | ветки |
гілля Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hillia | hillia | hillya |
гілля Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, середній рід, неістота, тільки однина
гілля Словоформи слова
| Називний | гілля | гіллі |
| Родовий | гіллі | гіллів |
| Давальний | гіллі | гіллям |
| Знахідний | гіллю | гіллі |
| Орудний | гіллею | гіллями |
| Місцевий | на/у гіллі | на/у гіллях |
| Кличний | гілле | гіллі |
гілля Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
гілля в англійській розкладці - uskkz
Цитати української літератури з використанням слова гілля
"Дерев багато і сухого гілля — на двадцять років топити"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки
"М’яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик, і знов було тихо."Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків
"І сидить воно саме-самісіньке, як одірваний од гілля листочок, спозирає сине небо, зграї на ньому галок… Сонце гріє, ромашки пахнуть, аж чхається, — хороше, як у купелі"Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях
"І оскільки її лише старі ноги могли воліктися, зарвала свій мішок із листям і дрібку гілля та й утекла"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"Сухе й колюче гілля било й хльостало їм в обличчя, обривало на них одежину"Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків
"Обора притяг з лісу оберемок сухого гілля, кинув на жар"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу
"Заблискало, загриміло — це недобрий знак, бо гілля голе"Харчук Борис Микитович - Планетник
"А вона мусила сидіти в чотирьох стінах та хіба коли-не-коли по садку походити, в холодку та в тіні, куди тільки крізь густе гілля пробивається ясне сонячне проміння"Мирний Панас - Морозенко
"Їхні гнізда з-поміж гілля виднілися чи не на кожному кроці"Авраменко Сергій Володимирович - Кам’яна гатка
"З гори було видно до самого низу старі стовбури дерева, котрі ніби підпирали гущавину гілля та листу, неначе зелену стелю"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки