ГУЧНІТИ
Значення гучніти це
ГУЧНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.). За стіною зростав пекельний гармидер концтабору. Гучнів, наближався… (Коз., Гарячі руки, 1960, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.
Гучні́ти, ні́ю, єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 344.
гучніти Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Gucci | гучніти |
гучніти Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
huchnity | huchnity | huchnity |
гучніти Рід - дієслово, недоконаний вид
гучніти Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гучнію | гучніємо |
2 особа | гучнієш | гучнієте |
3 особа | гучніє | гучніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гучнітиму | гучнітимемо |
2 особа | гучнітимеш | гучнітимете |
3 особа | гучнітиме | гучнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гучнів | гучніли |
Жіночий рід | гучніла | |
Середній рід | гучніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гучніймо | |
2 особа | гучній | гучнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гучніючи | |
Минулий час | гучнівши |
гучніти Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |