ГУЦНУТИ
Значення гуцнути це
ГУ́ЦНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм.
1. Однокр. до гу́цати. Гуцнув [Павло Катрю] ще й у хаті аж до стелі, раз і вдруге (Кучер, Трудна любов, 1960, 298); Машина гуцнула на повороті, технік стукнувся потилицею об кабіну (Вітч., 1, 1947, 10).
2. Упасти з великою силою, створюючи шум. Мар’ян.. так штовхнув свого свата в запалі груди, що той поточився й гуцнув на землю (Чорн., Визвол. земля, 1959, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 200.
гуцнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| gutnuri | гуцнути |
гуцнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hutsnuty | hutsnuty | hutsnuty |
гуцнути Рід - дієслово, доконаний вид
гуцнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гуцну | гуцнемо |
| 2 особа | гуцнеш | гуцнете |
| 3 особа | гуцне | гуцнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гуцнув | гуцнули |
| Жіночий рід | гуцнула | |
| Середній рід | гуцнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гуцнімо | |
| 2 особа | гуцни | гуцніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | гуцнувши |
гуцнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |