ГУПОТІТИ
Значення гупотіти це
ГУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до гу́пати. Несамовито гупотіли [люди], свистіли, кричали — шум обурення бурхав уже під саму трибуну (Гончар, II, 1959, 189); // безос. [Голос:] Якийсь чоловік спустився в балку… А десь далеко гупотить (К.-Карий, II, 1960, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 195.
Гупоті́ти, почу́, ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 340.
гупотіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| gopati | гупотіти |
гупотіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hupotity | hupotity | hupotity |
гупотіти Рід - дієслово, недоконаний вид
гупотіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гупочу | гупотимо |
| 2 особа | гупотиш | гупотите |
| 3 особа | гупотить | гупотять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гупотітиму | гупотітимемо |
| 2 особа | гупотітимеш | гупотітимете |
| 3 особа | гупотітиме | гупотітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гупотів | гупотіли |
| Жіночий рід | гупотіла | |
| Середній рід | гупотіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гупотімо | |
| 2 особа | гупоти | гупотіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гупотячи | |
| Минулий час | гупотівши |
гупотіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |