ГУГОТІТИ
Значення гуготіти це
ГУГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Створювати, видавати протяжні, одноманітні звуки, шум, гул. В грубі повно вогню, аж гуготить (Коцюб., II, 1955, 254); Вода тиснула на шосе, пінилась, розгнівано гуготіла (Бойч., Молодість, 1949, 133); В землянках світилося світло від пересувної електростанції, мотор якої гуготів десь недалеко, перемагаючи виття бурану (Ле, Право.., 1957, 251); * Образно. Далеко попереду глухо гуготів фронт (Гончар, І,1954,158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 188.
Гуготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 336.
гуготіти Синоніми слова
гугоніти, густи, гудіти, стугоніти
гуготіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| guguti | гуготіти |
гуготіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| huhotity | huhotity | huhotity |
гуготіти Рід - дієслово, недоконаний вид
гуготіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гугочу | гуготимо |
| 2 особа | гуготиш | гуготите |
| 3 особа | гуготить | гуготять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гуготітиму | гуготітимемо |
| 2 особа | гуготітимеш | гуготітимете |
| 3 особа | гуготітиме | гуготітимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гуготів | гуготіли |
| Жіночий рід | гуготіла | |
| Середній рід | гуготіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гуготімо | |
| 2 особа | гуготи | гуготіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гуготячи | |
| Минулий час | гуготівши |
гуготіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |