ГРУЗИТИ
Значення грузити це
ГРУЗИ́ТИ, гружу́, гру́зиш, недок., перех., розм. 1. Місити розм’яклу землю. Кіньми двора та й не грузіте (Сл. Гр.).
2. Складати куди-небудь щось, наповнювати вантажем; вантажити. Товариші, раді й веселі, грузять у його [вагон] свої речі (Вас., III, 1960, 337); — Чи ви там палубу драїли, чи. вугілля грузили? (Кучер, Чорноморці, 1956, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 181.
Грузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Истаптывать, мѣсить ногами размягченную дождемъ землю. Кіньми двора та й не грузіте. Чуб. IV. 410.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 332.
грузити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| shipping | грузить |
грузити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hruzyty | hruzyty | hruzyty |
грузити Рід - дієслово, недоконаний вид
грузити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гружу | грузимо |
| 2 особа | грузиш | грузите |
| 3 особа | грузить | грузять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | грузитиму | грузитимемо |
| 2 особа | грузитимеш | грузитимете |
| 3 особа | грузитиме | грузитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | грузив | грузили |
| Жіночий рід | грузила | |
| Середній рід | грузило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | грузьмо | |
| 2 особа | грузь | грузьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | грузячи | |
| Минулий час | грузивши |
грузити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |