ГРОБИТИ
Значення гробити це
ГРО́БИТИ, блю, биш; мн. гро́блять; недок., перех., розм. Завдавати великого лиха, призводити до загибелі; губити. — Отакі, як Перегуда, нас тільки й гроблять! — кинув Микола (Кучер, Прощай.., 1957, 151); [Кіндрат:] Вибачай, Павле, нема у нас порядку. Штурмуємо — шахту гробимо (Корн., II, 1955, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 172.
гробити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ruin | гробить |
гробити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hrobyty | hrobyty | hrobyty |
гробити Рід - дієслово, недоконаний вид
гробити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гроблю | гробимо |
| 2 особа | гробиш | гробите |
| 3 особа | гробить | гроблять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гробитиму | гробитимемо |
| 2 особа | гробитимеш | гробитимете |
| 3 особа | гробитиме | гробитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гробив | гробили |
| Жіночий рід | гробила | |
| Середній рід | гробило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гробімо | |
| 2 особа | гроби | гробіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гроблячи | |
| Минулий час | гробивши |
гробити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |