ГРЕЧКА

ГРЕ́ЧКА, и, ж.

1. Однорічна трав’яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно. Збирали пізні гречки, коли в селі несподівано з’явився Гуща (Коцюб., II, 1955, 65); На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули (Рильський, І, 1956, 27).

2. Зерно цієї рослини. [Микола:] Пам’ятаєш, як на гречку отець Ксенофонт нас ставив за те, що не вивчили дев’ятого псалма? (К.-Карий, І, 1960, 326).

◊ На гре́чку переганя́ти (перегна́ти) — виражаючи незадоволення, лаючи, заставляти робити, як потрібно. Ніхто нічим не вгодить Олексієві Івановичу: і те не так, і друге навиворот [навиворіт]!.. Перешиває Олексій Іванович дівчат — на гречку, як кажуть, переганяє (Мирний, IV, 1955, 233); Скака́ти (ско́чити, стриба́ти, стрибну́ти і т. ін.) в гре́чку — мати нешлюбні зв’язки. Злі язики розпускали плітки, начебто його Жанночка скаче в гречку з Михайлом Чорногором (Дмит., Наречена, 1959, 213); Хай (неха́й) бу́де гре́чка — хай буде так, як хто-небудь хоче. — Тільки не треба про смерть. — Хай буде гречка! Не будемо про смерть… (Автом., Так народж. зорі, 1960, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 164.

Гре́чка, ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Рудч. Ск. II. 207. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год.

2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. Вх. Пч. I. 9. ЗЮЗО. І. 114. б) — ди́ка. Rumex acetosa. Вх. Пч. І. 12.

3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. Рудч. Ск. II. 175.

4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. Ном. № 4965.

5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность.

6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ном. № 3632. Сим. VIII. Ум. Гре́чечка. Грин. ІІІ. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 325.

гре́чка — однорічна трав’яна ме­доносна рослина, із зерен якої ви­готовляють високопоживну крупу та борошно; також зерно цієї росли­ни як утілення добробуту, достатку; разом з тим асоціюється й з бідніс­тю; дуже цінується гречаний мед як за смаковими, так і за лікувальними властивостями; здавна в народі рос­лина та її зерна мають і сексуальне значення («топтати гречку» — блудодіяти); гаряча гречка на печі, її за­пахи вабили й збуджували чоловіків і жінок (звідси й вираз «скакати (стрибати) в гречку», що переос­мислився на означення «порушу­вати подружню вірність»); симво­лізує суперечку, а також побит­тя («Коли сниться гречка, буде суперечка»); іронізують: «їй кажи: «Овес!», а вона каже: «Гречка!» або ще: «Каже мужик — гречка, Жінка каже — мак! Ой так, так, так, Не­хай буде з гречки мак!»; однією з міфічних істот, від якої залежав урожай, була Гречи́шниця; також за повір’ями, в полі, де росте гречка, живуть малята-мавки — гречу́хи; магічне значення рослини вимага­ло певного часу для сіяння гречки (звичайно вранці або опівдні в су­боту) і певних ритуальних дій при цьому. Виросла йому така гречка, що на все поле (казка); Нехай буде гречка, аби не суперечка (приказка, що з часом стала скороченим ви­разом «нехай буде гречка» на озна­чення «хай буде по-твоєму»); фра­зеологізм: перегна́ти че́рез гре́чку — дати прочухана, побити.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 154-155.