ГРАМОТІЙ

Значення грамотій це

ГРАМОТІ́Й, я́, ч., розм. Письменна, грамотна людина. Ходила [мати] прохати сусіднього хлопця, щоб листа написав синовіграмотія дома не застала (Вас., Вибр., 1954, 13); // Освічена людина; книголюб. Великий був грамотій григорівський садівник Кривенко, не шкодував він грошей на книжки, виписував їх з Москви, Києва і Ленінграда (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 156.

грамотій Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
scientistграмотей

грамотій Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
hramotiihramotiihramotiy

грамотій Рід - іменник, чоловічий рід, істота

грамотій Словоформи слова

Називнийграмотійграмотії
Родовийграмотіяграмотіїв
Давальнийграмотієві, грамотіюграмотіям
Знахіднийграмотіяграмотіїв
Оруднийграмотіємграмотіями
Місцевийна/у грамотіїна/у грамотіях
Кличнийграмотіюграмотії

грамотій Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

грамотій в англійській розкладці - uhfvjnsq

Цитати української літератури з використанням слова грамотій

"Йому добре говорити: грамотій, а я школи й не нюхав."Харчук Борис Микитович - Новолітування

"Сухорлявий дідок в окулярах, видно, неабиякий грамотій, бо й тут з книжкою не розлучався, коли зайшлось про художності, ожвавів, розгорнув у книжці закладене місце й зачитав, наче дітям у класі:"Гончар Олесь Терентійович - Бригантина

"І от вони стоять двоє перед собором, цей осадкуватий лобатий грамотій з запорозькими вусами і перед ним обвішаний зброєю, грізноокий, з масними патлами на плечах володар стихії"Гончар Олесь Терентійович - Собор