ГОРІХОВИЙ

ГОРІ́ХОВИЙ, а, е. Прикм. до горі́х. Гостро пахне горіховий лист, шелестить шовкова трава (Кучер, Дорога.., 1958, 155); Чим далі на північ зростають горіхові дерева, тим більшого пошкодження зазнають вони від низьких температур (Допов. АН, 6, 1950, 473); Кидає [підліток] горіхове лушпиння в інші ряди, звідти відповідають тим же, сміх, крик (Л. Укр., II, 1951, 524); // Зробл. з деревини (див. деревина́) горіха. Горіхова шафа для убрання.. і комод з білизною свідчили про колишню заможність (Фр., VII, 1951, 20); // Вигот. з плодів горіха. Юра запевняв, що через місяць.. у них буде справжня горіхова олія! (Ле, Клен. лист, 1960, 161); // у знач. ім. горі́хові, вих, мн. Назва родини видів дерев і кущів, до яких належать волоський та інші горіхи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 131.

Горі́ховий, а, е. Орѣховый. Горіхова лушпайка. Ой піду я у вишневий садочок та вирву горіховий листочок. Грин. ІІІ. 349. Сіделечко горіхове. Чуб. V. 305.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 312.