ГОРУВАТИ
Значення горувати це
ГОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
1. Підноситися вгору.
2. Брати верх над ким-, чим-небудь. А в класі тим часом стояла ненастанна тривога, лунав крик, і плач, і лемент, а над усім горував дикий, майже ідіотичний регіт отця гумориста (Фр., IV, 1950, 224); Співало нічне птаство, що над ним і досі горували многі солов’ї (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 139.
горувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| horvati | горувати |
горувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| horuvaty | horuvaty | horuvaty |
горувати Рід - дієслово, недоконаний вид
горувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горую | горуємо |
| 2 особа | горуєш | горуєте |
| 3 особа | горує | горують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горуватиму | горуватимемо |
| 2 особа | горуватимеш | горуватимете |
| 3 особа | горуватиме | горуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | горував | горували |
| Жіночий рід | горувала | |
| Середній рід | горувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горуймо | |
| 2 особа | горуй | горуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | горуючи | |
| Минулий час | горувавши |
горувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |