ГОРЛАТИ
Значення горлати це
ГОРЛА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок., розм.
1. неперех. Голосно говорити, кричати або співати на все горло. Ми зовсім не лаялись, але, захопившись, виявляється горлали так, що чути було в залі для глядачів (Смолич, Розм. з чит., 1953, 194); // Порушувати порядок; викрикувати, галасувати. — Тихо! Увага! — закликав до порядку батько. — Не всі разом! Попереджаю оцих передніх — годі горлати! (Юхвід, Оля, 1959, 301).
2. перех. Голосно співати. Хтось горлав пісню і безперестану рипіла гармонь (Панч, II, 1956, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 132.
Горла́ти, ла́ю, єш, гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 312.
горлати Синоніми слова
кричати, волати, галасувати, лементувати, репетувати, ревти, дерти горло, рвати пельку, галайкати, галайкотіти
горлати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
shout | орать |
горлати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
horlaty | horlaty | horlaty |
горлати Рід - дієслово, недоконаний вид
горлати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлаю | горлаємо |
2 особа | горлаєш | горлаєте |
3 особа | горлає | горлають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлатиму | горлатимемо |
2 особа | горлатимеш | горлатимете |
3 особа | горлатиме | горлатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | горлав | горлали |
Жіночий рід | горлала | |
Середній рід | горлало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горлаймо | |
2 особа | горлай | горлайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | горлаючи | |
Минулий час | горлавши |
горлати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
горлати в англійській розкладці - ujhkfnb
Цитати української літератури з використанням слова горлати
"Пан сотник навіть вирішив труснути калиткою — людям це подобається, кому не хочеться випити дармового? Він пив і сам, а тоді почав горлати якісь дурниці, що мали б розпалити гультяїв"Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"Хiба можна отак горлати?! "Бабула Владимир - Планета трьох сонць
"— Як я отак буду раптом горлати й з ума сходити — не звертай уваги (а очима на двері), пойняв?"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський