ГОРДОВИНА

ГОРДОВИ́НА, и, ж. (Viburnum Lantana). Кущова рослина родини жимолостевих, а також ягоди цієї рослини. Ой у городі гордовина, А на гордовині зозуленька (Чуб., V, 1874, 727); У зовнішньому рядку берегової смуги висаджують обліпиху, глід, лох вузьколистий, у внутрішніх рядках — золотисту смородину, гордовину, бирючину (Колг. Укр., 1, 1962, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 127.

Гордови́на, ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс… Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину…. Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727.

2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727.

3) = Городина. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 310.