ГОРБИТИСЯ
Значення горбитися це
ГО́РБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. го́рбляться; недок.
1. Вигинати спину горбом; сутулитися. Тьотя Варя, горблячись мало не до землі, почимчикувала в передню (Гончар, II, 1954, 146); Намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру.. Через те й горбиться він і дивиться злісно (Трубл., І, 1955, 62); // Ставати сутулим. Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на світ поглянь, Що там робиться (Рудан., Вибр., 1956, 66).
2. Випинатися горбом, горбами. Крига на річці здригнулась, почала горбитись (Збан., Лісова красуня, 1955, 165); Хатина ж, як німа, І горбиться старий поріг (Мал., І, 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 126.
Го́рбитися, блюся, бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 310.
горбитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to stoop | горбиться |
горбитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| horbytysia | horbytysia | horbytysya |
горбитися Рід - дієслово, недоконаний вид
горбитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горблюся | горбимося |
| 2 особа | горбишся | горбитеся |
| 3 особа | горбиться | горбляться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горбитимуся | горбитимемося |
| 2 особа | горбитимешся | горбитиметеся |
| 3 особа | горбитиметься | горбитимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | горбився | горбилися |
| Жіночий рід | горбилася | |
| Середній рід | горбилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горбмося | |
| 2 особа | горбся | горбтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | горблячись | |
| Минулий час | горбившись |
горбитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |