ГОРБИТИ
Значення горбити це
ГО́РБИТИ, блю, биш; мн. го́рблять; недок., перех. Робити горбатим; згинати горбом. Тебе чекання горбить і тривоже [тривожить] (Мал., Звенигора, 1959, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 126.
горбити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to stoop | горбить |
горбити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| horbyty | horbyty | horbyty |
горбити Рід - дієслово, недоконаний вид
горбити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горблю | горбимо |
| 2 особа | горбиш | горбите |
| 3 особа | горбить | горблять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горбитиму | горбитимемо |
| 2 особа | горбитимеш | горбитимете |
| 3 особа | горбитиме | горбитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | горбив | горбили |
| Жіночий рід | горбила | |
| Середній рід | горбило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | горбмо | |
| 2 особа | горб | горбте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | горблячи | |
| Минулий час | горбивши |
горбити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |