ГОНОРОВИЙ
Значення гоноровий це
ГОНОРО́ВИЙ, а, е, заст. Знатний, багатий. — Ось дивись, —каже, — я —гоноровий шляхтич (Стор., І, 1957, 132); Гонорова пані хорунжева була знана на весь Чигирин своєю гостинністю і смачними стравами (Панч, III, 1956, 89).
2. розм. Те саме, що гонори́стий. — Ляхи наші, гетьмане, дуже гонорові стали, — сміючись, казав Богун (Кач., II, 1958, 421).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.
Гоноро́вий, а, е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 308.
гоноровий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vain | тщеславный |
гоноровий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| honorovyi | honorovyi | honorovyy |
гоноровий Рід - прикметник
гоноровий Словоформи слова
| Називний | гоноровий | гонорова | гонорове | гонорові |
| Родовий | гонорового | гонорової | гонорового | гонорових |
| Давальний | гоноровому | гоноровій | гоноровому | гоноровим |
| Знахідний | гоноровий, гонорового | гонорову | гонорове | гонорові, гонорових |
| Орудний | гоноровим | гоноровою | гоноровим | гоноровими |
| Місцевий | на/у гоноровому, гоноровім | на/у гоноровій | на/у гоноровому, гоноровім | на/у гонорових |
гоноровий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |