ГОМОГЕННИЙ

ГОМОГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Однорідний за складом, походженням, властивостями. У птахівництві, де звичайно є велике поголів’я особин, замість спорідненого розведення користуються однорідним, або гомогенним, спаруванням (Птахівн., 1955, 55); Досі, розглядаючи вплив різних умов на швидкість реакції, ми торкались головним чином, реакцій, що йдуть з однорідних, або гомогенних, систем (суміш газів, розчини) (Заг. хімія, 1955, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 121.