ГОЛУБІТИ

Значення голубіти це

ГОЛУБІ́ТИ, і́є, недок.

1. Виділятися своїм голубим кольором; виднітися (про що-небудь голубе). Крізь дерева голубіє дах якогось будинку (Вас., Вибр., 1950, 29); Дніпро голубів, звиваючись стрічкою в луках (Скл., Орл. крила, 1948, 6).

2. Ставати голубим. Небо почало швидко голубіти і незабаром місто набуло майже весняного святкового вигляду… (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 311); — У річок, як і в людей, час від часу змінюється настрій. Ясно — голубіють, похмаритьтемніють… (Гончар, І, 1954, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 119.

Голубіти, бію, єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в’ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 306.

голубіти Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
golubciголубіти

голубіти Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
holubityholubityholubity

голубіти Рід - дієслово, недоконаний вид

голубіти Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаголубіюголубіємо
2 особаголубієшголубієте
3 особаголубієголубіють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаголубітимуголубітимемо
2 особаголубітимешголубітимете
3 особаголубітимеголубітимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідголубівголубіли
Жіночий рідголубіла
Середній рідголубіло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа голубіймо
2 особаголубійголубійте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часголубіючи
Минулий часголубівши

голубіти Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

голубіти в англійській розкладці - ujke,snb

Цитати української літератури з використанням слова голубіти

"Може світити сонце, голубіти море і небо, сміятися радість, а ті очі, поширені й мертво блискучі у великих орбітах, звертали погляд вглиб себе і божевільно вдивлялись у розхитані стіни, вогонь і трупи найближчих"Коцюбинський Михайло Михайлович - Хвала життю