ГОЛОСНИЦЯ
Значення голосниця це
ГОЛОСНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Гортань. Дурний, хто, помилок лякаючись, Не смів братися до діла, — Так, як би я не їв, лякаючись, Щоб кришка в голосницю не влетіла (Фр., XI, 1952, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 117.
Голосниця, ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю…. з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 305.
голосниця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| holosnita | голосниця |
голосниця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| holosnytsia | holosnytsia | holosnytsya |
голосниця Рід - іменник, жіночий рід, неістота
голосниця Словоформи слова
| Називний | голосниця | голосниці |
| Родовий | голосниці | голосниць |
| Давальний | голосниці | голосницям |
| Знахідний | голосницю | голосниці |
| Орудний | голосницею | голосницями |
| Місцевий | на/у голосниці | на/у голосницях |
| Кличний | голоснице | голосниці |
голосниця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |