ГОЛОВНИК
Значення головник це
Головник, ка, м.
1) = Головань 2. Гадяч. у.
2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 303.
головник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Golovnin | головник |
головник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| holovnyk | holovnyk | holovnyk |
головник Рід - іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина
головник Словоформи слова
| Називний | головник | головники |
| Родовий | головника | головників |
| Давальний | головникові, головнику | головникам |
| Знахідний | головника | головників |
| Орудний | головником | головниками |
| Місцевий | на/у головнику, головникові | на/у головниках |
| Кличний | головнику | головники |
головник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |