ГОВІЛЬНИК
Значення говільник це
ГОВІ́ЛЬНИК, а, ч., церк. Той, хто говіє. В церкві вже мало було говільників (Стельмах, Хліб.., 1959, 439); Дехто з говільників намагався дістати відпущення гріхів даремно, вкинувши попові в тарілку, замість п’ятака чи гривеника, звичайний гудзик (Донч., III; 1956, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 100.
Говільник, ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 296.
говільник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| govmint | говільник |
говільник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hovilnyk | hovil'nyk | hovil'nyk |
говільник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
говільник Словоформи слова
| Називний | говільник | говільники |
| Родовий | говільника | говільників |
| Давальний | говільникові, говільнику | говільникам |
| Знахідний | говільника | говільників |
| Орудний | говільником | говільниками |
| Місцевий | на/у говільнику, говільникові | на/у говільниках |
| Кличний | говільнику | говільники |
говільник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |