ГОВОРИЛЬНЯ

ГОВОРИ́ЛЬНЯ, і, ж., зневажл. Засідання або організація, установа та ін., де замість діла ведуться довгі безрезультатні розмови. Вихід з парламентаризму, звичайно, не в знищенні представницьких установ і виборності, а в перетворенні представницьких установ з говорилень в «працюючі» установи (Ленін, 25, 1951, 382); О. Маковей.. викривав буржуазний парламент — збіговисько різношерстої реакції, антинародну говорильню, в якій ніколи не беруться до уваги інтереси трудящих (Жовт., 2, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 100.