ГНІЙНИК
Значення гнійник це
ГНІЙНИ́К, а́, ч. Місце скупчення гною (у 1 знач.); нарив. Якщо у хворого довгий час існує каверна або гнійник легенів, то його вже майже неможливо вилікувати (Наука.., З, 1957, 15); * Образно. Обвинувачення [на Нюрнберзькому процесі] викриває все лихо, заподіяне світові фашистами, і розтинає отруйний гнійник на тілі людства — фашизм (Смолич, Після війни, 1947, 31); * У порівн. Видно, застаріла ненависть до Радянського Союзу прорвалась у нашого ворога [Гітлера], як гнійник (Довж., III, 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 96.
Гнійник, ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 294.
гнійник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| ulcer | гнойник |
гнійник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hniinyk | hniinyk | hniynyk |
гнійник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
гнійник Словоформи слова
| Називний | гнійник | гнійники |
| Родовий | гнійника | гнійників |
| Давальний | гнійникові, гнійнику | гнійникам |
| Знахідний | гнійник | гнійники |
| Орудний | гнійником | гнійниками |
| Місцевий | на/у гнійнику | на/у гнійниках |
| Кличний | гнійнику | гнійники |
гнійник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 2 | 5 |