ГНОБИТЕЛЬ
Значення гнобитель це
ГНОБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто гнобить, експлуатує кого-небудь; пригноблювач. Встає народ із Заходу і Сходу проти гнобителів народу (Укр.. присл.., 1955, 436); Соціалізм розв’язав вікову соціальну проблему — усунув поділ суспільства на гноблених і гнобителів, знищив причини, які породжують експлуатацію людини людиною (Ком. Укр., 9, 1961, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 96.
Гнобитель, ля, м. Гонитель, преслѣдователь, притѣснитель. Не вірьте їм, пане, бо вони звісні на нас гнобителі. Могил. Подольск.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 294.
гнобитель Синоніми слова
кн. пригноблювач, поневолювач, визискувач, експлуататор, поет. гонитель, душитель, ок. душман, кровопивець, хижак, акула
гнобитель Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| became | стало |
гнобитель Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hnobytel | hnobytel' | hnobytel' |
гнобитель Рід - іменник, чоловічий рід, істота
гнобитель Словоформи слова
| Називний | гнобитель | гнобителі |
| Родовий | гнобителя | гнобителів |
| Давальний | гнобителеві, гнобителю | гнобителям |
| Знахідний | гнобителя | гнобителів |
| Орудний | гнобителем | гнобителями |
| Місцевий | на/у гнобителі | на/у гнобителях |
| Кличний | гнобителю | гнобителі |
гнобитель Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |
гнобитель в англійській розкладці - uyj,bntkm
Цитати української літератури з використанням слова гнобитель
"Бо зводився собор — гнобитель і захисник,"Бажан Микола Платонович - Будівлі