ГЛУХУВАТИЙ
Значення глухуватий це
ГЛУХУВА́ТИЙ, а, е.
1. Трохи глухий (у 1 знач.). У сорок першому році його батько, хоч був глухуватий після контузії, одержаної ще в першу світову війну, пішов на фронт (Загреб., Спека, 1961, 34).
2. Не зовсім дзвінкий; неголосний. У здорової деревини звук буде при постукуванні виразнішим, у деревини з вадами — глухуватим (Стол.-буд. справа, 1957, 30); Раптом Жанна почула трохи змінений хрипотою, глухуватий, але таки ж його, батьків голос (Руд., Остання шабля, 1959, 553).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 90.
глухуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| deaf | глуховатый |
глухуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hlukhuvatyi | hlukhuvatyi | hlukhuvatyy |
глухуватий Рід - прикметник
глухуватий Словоформи слова
| Називний | глухуватий | глухувата | глухувате | глухуваті |
| Родовий | глухуватого | глухуватої | глухуватого | глухуватих |
| Давальний | глухуватому | глухуватій | глухуватому | глухуватим |
| Знахідний | глухуватий, глухуватого | глухувату | глухувате | глухуваті, глухуватих |
| Орудний | глухуватим | глухуватою | глухуватим | глухуватими |
| Місцевий | на/у глухуватому, глухуватім | на/у глухуватій | на/у глухуватому, глухуватім | на/у глухуватих |
глухуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
глухуватий в англійській розкладці - uke[edfnbq
Цитати української літератури з використанням слова глухуватий
"Чабан лівої руки Демид, контужений з війни і відтоді глухуватий, лупає очима, щось хоче спитати."Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"Слова, що в пiсеньцi повторювались, -- мабуть, їх колись приспiвував хор, -- я з другої строфи спiвав разом iз прадiдусем, i, хоч голос у нього був трохи глухуватий, вийшло в нас непогано"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я
"Підспівують два голоси — чоловічий, хрипкий, прокурений, глухуватий, як із труни, і жіночий, вискливий, розгнузданий, похабний"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Біля дверей кабінету його зустрів помічник завідуючого, найстаріший у відділенні, глухуватий лікар, прошепотів на саме вухо, але так, що чули й на сходах:"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Почувся глухуватий, стриманий голос вченого."Бережний Василь Павлович - В зоряні світи
"Але на півдорозі його спинив глухуватий голос, у якому прокльовувалась тонким живчиком пристрасть"Гуцало Євген Пилипович - Мертва зона
"Глухуватий чийсь голос зненацька перебито жіночим високим заспівом:"Гончар Олесь Терентійович - Собор