ГЛУХОНІМИЙ
Значення глухонімий це
ГЛУХОНІМИ́Й, а́, е́. Позбавлений слуху і здатності говорити. [Аврелія:] Що ж, тату, придивись, як я живу: самотня цілий день, і навіть слуги як не глухонімі, то чужомовні (Л. Укр., III, 1952, 277); Дружина назвала його глухонімим пеньком і грюкнула дверима (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 180); // у знач. ім. глухоніми́й, мо́го, ч.; глухоніма́, мо́ї. ж. Після того, як глухонімі починають чути генеровані звуки, вони вчаться розмовляти (Веч. Київ, 16.XII 1967, 4); * У порівн. [Річард:] Люди йдуть, минають мовчки, мов глухонімії (Л. Укр., III, 1952, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 89.
глухонімий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| deaf | глухонемой |
глухонімий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hlukhonimyi | hlukhonimyi | hlukhonimyy |
глухонімий Рід - прикметник
глухонімий Словоформи слова
| Називний | глухонімий | глухоніма | глухоніме | глухонімі |
| Родовий | глухонімого | глухонімої | глухонімого | глухонімих |
| Давальний | глухонімому | глухонімій | глухонімому | глухонімим |
| Знахідний | глухонімий, глухонімого | глухоніму | глухоніме | глухонімі, глухонімих |
| Орудний | глухонімим | глухонімою | глухонімим | глухонімими |
| Місцевий | на/у глухонімому, глухонімім | на/у глухонімій | на/у глухонімому, глухонімім | на/у глухонімих |
глухонімий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
глухонімий в англійській розкладці - uke[jysvbq
Цитати української літератури з використанням слова глухонімий
"— Пришелепкуватий! Ідіот! Ненормальний!» І знову він — ні слова у відповідь… Нарешті він кинув м’яча, повернувся й пішов, так мені нічого й не сказавши… А потім я дізнався, що він глухонімий"Нестайко Всеволод Зіновійович - Чарівні окуляри